Навіщо потрібні технічні засоби навчання?
Дистанційне навчання (ДН) - освітній процес, у якому значна частина викладання здійснюється викладачем, віддаленим у просторі або часі від учня. [2]. Саме таке тлумачення наводить педагогічний словник. Термін „дистанційне навчання" використовували задовго до появи не те що Інтернету, а й комп'ютерів взагалі. Це поняття вживали для позначення таких форм навчання, як заочна, кореспондентська, домашнє навчання та екстернат. Саме для таких форм характерне навчання на відстані. Однак сучасне дистанційне навчання насамперед пов'язують з використанням технологій і ресурсів глобальної мережі Інтернет.
Великий інтерес до сучасних комп'ютерних систем як засобу навчання дійсно є основою мотиваційної навчальної діяльності. Сьогодні навіть в середовищі молодших школярів проявляється своєрідна оцінка якостей особистості, яка передбачає підвищений статус учня, що володіє елементами інформаційних технологій або просто вміє робити щось корисне з допомогою комп'ютера. Вже в початковій школі відомо, наскільки престижно утворення, що базується на інформаційних технологіях.
Дидактичний аспект
Групова робота учнів у середовищі інформаційних технологій породжує здорову змагальність, в той же час їх робота формально мало залежить від вчителя. Ця ситуація створює реальну основу для диференціації та індивідуалізації навчання, так як кожен учень працює над навчальної завданням індивідуальному ритмі, вирішуючи посильні завдання. Все це сприяє розвитку у дітей нормальної самооцінки. Використання навіть окремих елементів інформаційних технологій значно полегшує діагностичну роботу педагога, дозволяє організувати ефективну корекцію власних дій і дій учнів.
Робота в середовищі інформаційних технологій привчає школярів розуміти зміст кожної операції, її зв'язок з іншими операціями, формулювати і конкретизувати завдання, виділяти етапи його виконання, проводити аналогії і здійснювати перенесення умінь в нові умови, досліджувати інші можливості в освітній системі.
Сучасні пристрої
Інтерактивна дошка
вторник, 9 апреля 2013 г.
Компютер
Комп'ютер (від англ. computer; лат. computator — обчислювач, лат. computatrum — рахувати — обчислювач ) — багатозначний термін, найчастіше вживається для означення програмно керованого електронного пристрою обробки інформації. Разом з тим, це може бути будь-який механічний, немеханічний (електронний) пристрій, призначені для проведення обчислень. Обчислення можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі. У вузькому значенні — електронний цифровий програмований пристрій (електронна обчислювальна машина) для проведення обчислень, а також приймання, оброблення, зберігання і видачі інформації заздалегідь визначеним алгоритмом. Наразі практично всі існуючі на сьогодні комп’ютери є електронно-обчислювальними машинами.
Сучасний комп'ютер загального призначення:
При розгляді сучасних комп'ютерів найважливішою особливістю, що відрізняє їх від ранніх обчислювальних пристроїв, є те, що при відповідному програмуванні будь-який комп'ютер може повторювати поведінку будь-якого іншого (хоча ця можливість і обмежена, до прикладу, вмістимістю засобів зберігання даних чи відмінністю у швидкості). Таким чином припускається, що сучасні машини можуть емулювати будь-який обчислювальний пристрій майбутнього, який колись може бути створено. У певному значенні ця порогова здатність корисна для розрізняння комп'ютерів загального призначення від пристроїв спеціального призначення. Визначення "комп'ютера загального призначення" може бути формалізовано у вимозі, щоб конкретний комп'ютер був здатний копіювати поведінку універсальної машини Т'юрінга. Першим комп'ютером, який задовольнив таку умову, вважається машина Z3, що була створена Конрадом Цузе в 1941 році.
Застосування:
Комп'ютери розвинулися настільки, що стали головним інформаційним інструментом як в офісі, так і вдома. Тепер майже будь-яка робота з інформацією найчастіше здійснюється через комп'ютер - набір тексту чи перегляд фільмів. Це відноситься як до зберігання інформації, так і до її пересилання каналами зв'язку. Основне застосування сучасних домашніх комп'ютерів - навігація в Інтернеті та ігри.
Сучасні суперкомп'ютери використовуються для комп'ютерного моделювання складних фізичних, біологічних, метеорологічних й інших процесів та вирішення прикладних завдань, таких як, моделювання ядерних реакцій або кліматичних змін. Деякі проекти проводяться за допомогою розподілених обчислень, коли велика кількість відносно слабких комп'ютерів одночасно працює над невеликими частинами загальної задачі, формуючи таким чином дуже потужну комп’ютерну систему.
Найбільш складним і слаборозвиненим областю застосуванням комп'ютерів є штучний інтелект - застосування комп'ютерів для вирішення таких завдань, де немає чітко визначеного більш-менш простого алгоритму. Приклади таких завдань - ігри, машинний переклад тексту, експертні системи.
Комп'ютер (від англ. computer; лат. computator — обчислювач, лат. computatrum — рахувати — обчислювач ) — багатозначний термін, найчастіше вживається для означення програмно керованого електронного пристрою обробки інформації. Разом з тим, це може бути будь-який механічний, немеханічний (електронний) пристрій, призначені для проведення обчислень. Обчислення можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі. У вузькому значенні — електронний цифровий програмований пристрій (електронна обчислювальна машина) для проведення обчислень, а також приймання, оброблення, зберігання і видачі інформації заздалегідь визначеним алгоритмом. Наразі практично всі існуючі на сьогодні комп’ютери є електронно-обчислювальними машинами.
Сучасний комп'ютер загального призначення:
При розгляді сучасних комп'ютерів найважливішою особливістю, що відрізняє їх від ранніх обчислювальних пристроїв, є те, що при відповідному програмуванні будь-який комп'ютер може повторювати поведінку будь-якого іншого (хоча ця можливість і обмежена, до прикладу, вмістимістю засобів зберігання даних чи відмінністю у швидкості). Таким чином припускається, що сучасні машини можуть емулювати будь-який обчислювальний пристрій майбутнього, який колись може бути створено. У певному значенні ця порогова здатність корисна для розрізняння комп'ютерів загального призначення від пристроїв спеціального призначення. Визначення "комп'ютера загального призначення" може бути формалізовано у вимозі, щоб конкретний комп'ютер був здатний копіювати поведінку універсальної машини Т'юрінга. Першим комп'ютером, який задовольнив таку умову, вважається машина Z3, що була створена Конрадом Цузе в 1941 році.
Застосування:
Комп'ютери розвинулися настільки, що стали головним інформаційним інструментом як в офісі, так і вдома. Тепер майже будь-яка робота з інформацією найчастіше здійснюється через комп'ютер - набір тексту чи перегляд фільмів. Це відноситься як до зберігання інформації, так і до її пересилання каналами зв'язку. Основне застосування сучасних домашніх комп'ютерів - навігація в Інтернеті та ігри.
Сучасні суперкомп'ютери використовуються для комп'ютерного моделювання складних фізичних, біологічних, метеорологічних й інших процесів та вирішення прикладних завдань, таких як, моделювання ядерних реакцій або кліматичних змін. Деякі проекти проводяться за допомогою розподілених обчислень, коли велика кількість відносно слабких комп'ютерів одночасно працює над невеликими частинами загальної задачі, формуючи таким чином дуже потужну комп’ютерну систему.
Найбільш складним і слаборозвиненим областю застосуванням комп'ютерів є штучний інтелект - застосування комп'ютерів для вирішення таких завдань, де немає чітко визначеного більш-менш простого алгоритму. Приклади таких завдань - ігри, машинний переклад тексту, експертні системи.
Проектор і його види.
Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва
Види проекційних приладів:
Діаскопічний проекційний апарат — зображення створюються за допомогою променів світла, що проходять через світлопроникних носій із зображенням. Це найпоширеніший вид проекційних апаратів. До них відносять такі прилади як: кінопроектор, діапроектор, фотозбільшувач, проекційний ліхтар, кодоскоп та ін
Епіскопічний проекційний апарат — створює зображення непрозорих предметів шляхом проекції відбитих променів світла. До них відносяться епіскопи, мегаскоп.
Епідіаскопічний проекційний апарат — формує на екрані комбіновані зображення як прозорих, так і непрозорих об'єктів.
Мультимедійний проектор (також використовується термін «Цифровий проектор») — з появою і розвитком цифрових технологій це найменування отримали два, взагалі кажучи, різних класу пристрої:
На вхід пристрою подається відеосигнал у реальному часі (аналоговий або цифровий). Пристрій проектує зображення на екран. Можливо при цьому наявність звукового каналу.
Пристрій отримує на окремому або вбудованому в пристрій носії або з локальної мережі файл або сукупність файлів (слайдшоу) — масив цифрової інформації. Декодує його і проектує відеозображення на екран, можливо, відтворюючи при цьому і звук. Фактично, є поєднанням в одному пристрої мультимедійного програвача і власне проектора.
Лазерний проектор — виводить зображення з допомогою променя лазера.
Мультимедійні проектори
Назва «цифровий проектор» пов'язане перш за все з звичним нині застосуванням у таких проекторах цифрових технологій обробки інформації та формування зображення. До появи цифрових технологій телевізійний аналоговий сигнал проектувався за допомогою:
Аналогові проектори телевізійного сигналу
CRT проектор — аналоговий пристрій, в якому зображення створюється на екрані трьох електронно-променевих трубок, потім проектується на екран трьома об'єктивами.
Проектор з модуляцією світла на масляній плівці — різновид «світло клапанних» пасивних систем. Аналогове електронно-променеве і оптичний пристрій, розрахований на управління потужним світловим потоком для створення зображення на екрані великого розміру. На основі серійно випускалася системи «Ейдофор» був, зокрема, реалізовано перший великий телевізійний екран (чорно-білий) Центру управління космічними польотами СРСР.
Принцип дії проектора з модуляцією світла полягає в тому, що потік світла падає послідовно на два поглинаючих світло растри, між якими знаходиться масляна плівка на дзеркальній поверхні. Якщо масляна плівка не збурена, світло виявляється затриманим обома растрами і екран зовсім чорний. Масляна плівка поміщається всередину електронно-променевої трубки, яка і формує на неї розподіл заряду згідно з параметрами відео зображення. Розподіл заряду, у поєднанні з доданим до дзеркала потенціалом, породжує збурення поверхні плівки. Проходячи через цю ділянку плівки, світловий потік проходить повз другу растру і потрапляє на екран у відповідну точку.
Перевага проектора такого типу полягає в практичній відсутності обмеження на потужність світлового потоку, так як сам керований елемент не поглинає керованої частини світлового потоку, а паразитне поглинання легко компенсується охолодженням металевого дзеркала, на якому знаходиться плівка. Охолоджувати ж слід тільки растру та лампу. На практиці, були досягнуті світлові потоки в 10 000 лм.
Недоліком є те, що найбільший досяжний світловий потік складає менше половини світлового потоку лампи, навіть при максимальній яскравості кадру.
Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва
Види проекційних приладів:
Діаскопічний проекційний апарат — зображення створюються за допомогою променів світла, що проходять через світлопроникних носій із зображенням. Це найпоширеніший вид проекційних апаратів. До них відносять такі прилади як: кінопроектор, діапроектор, фотозбільшувач, проекційний ліхтар, кодоскоп та ін
Епіскопічний проекційний апарат — створює зображення непрозорих предметів шляхом проекції відбитих променів світла. До них відносяться епіскопи, мегаскоп.
Епідіаскопічний проекційний апарат — формує на екрані комбіновані зображення як прозорих, так і непрозорих об'єктів.
Мультимедійний проектор (також використовується термін «Цифровий проектор») — з появою і розвитком цифрових технологій це найменування отримали два, взагалі кажучи, різних класу пристрої:
На вхід пристрою подається відеосигнал у реальному часі (аналоговий або цифровий). Пристрій проектує зображення на екран. Можливо при цьому наявність звукового каналу.
Пристрій отримує на окремому або вбудованому в пристрій носії або з локальної мережі файл або сукупність файлів (слайдшоу) — масив цифрової інформації. Декодує його і проектує відеозображення на екран, можливо, відтворюючи при цьому і звук. Фактично, є поєднанням в одному пристрої мультимедійного програвача і власне проектора.
Лазерний проектор — виводить зображення з допомогою променя лазера.
Мультимедійні проектори
Назва «цифровий проектор» пов'язане перш за все з звичним нині застосуванням у таких проекторах цифрових технологій обробки інформації та формування зображення. До появи цифрових технологій телевізійний аналоговий сигнал проектувався за допомогою:
Аналогові проектори телевізійного сигналу
CRT проектор — аналоговий пристрій, в якому зображення створюється на екрані трьох електронно-променевих трубок, потім проектується на екран трьома об'єктивами.
Проектор з модуляцією світла на масляній плівці — різновид «світло клапанних» пасивних систем. Аналогове електронно-променеве і оптичний пристрій, розрахований на управління потужним світловим потоком для створення зображення на екрані великого розміру. На основі серійно випускалася системи «Ейдофор» був, зокрема, реалізовано перший великий телевізійний екран (чорно-білий) Центру управління космічними польотами СРСР.
Принцип дії проектора з модуляцією світла полягає в тому, що потік світла падає послідовно на два поглинаючих світло растри, між якими знаходиться масляна плівка на дзеркальній поверхні. Якщо масляна плівка не збурена, світло виявляється затриманим обома растрами і екран зовсім чорний. Масляна плівка поміщається всередину електронно-променевої трубки, яка і формує на неї розподіл заряду згідно з параметрами відео зображення. Розподіл заряду, у поєднанні з доданим до дзеркала потенціалом, породжує збурення поверхні плівки. Проходячи через цю ділянку плівки, світловий потік проходить повз другу растру і потрапляє на екран у відповідну точку.
Перевага проектора такого типу полягає в практичній відсутності обмеження на потужність світлового потоку, так як сам керований елемент не поглинає керованої частини світлового потоку, а паразитне поглинання легко компенсується охолодженням металевого дзеркала, на якому знаходиться плівка. Охолоджувати ж слід тільки растру та лампу. На практиці, були досягнуті світлові потоки в 10 000 лм.
Недоліком є те, що найбільший досяжний світловий потік складає менше половини світлового потоку лампи, навіть при максимальній яскравості кадру.
 |
| Кінопроектор |
Що таке Електронний посібник?
Електронний посібник Intel® (далі - Е-Посібник) – це програмне забезпечення розроблене компанією Intel у 2010 р., що дозволяє користуватися навчальними матеріалами освітніх програм Intel® на вашому комп’ютері. Навчальні матеріали адаптовано для використання через інтерфейс Е-посібника та для доступу через інтернет. Використовуючи Е-посібник ви зможете легко прокручувати зміст, робити пошук за ключовими словами та термінами, використовувати додаткові матеріали курсу, відкривати інструкції Електронного довідника, передивлятися статті тлумачного словника, робити нотатки і не тільки .
Використання мультимедії, аудіо- і відео-компонентів підвищує наочність представлення матеріалу, а також дає можливість використовувати його людям, що мають різні патології (порушення слуху, зору і т.п.). За рахунок цього можливо різке збільшення кількості користувачів і ефективності використання електронного посібника. Включення перерахованих компонентів в електронний посібник дозволяє перейти від пізнавальної моделі освіти до прагматичного, у якій той, якого навчають, стає активним об'єктом освіти.
Таким чином, використання системного підходу до розробки електронних навчальних посібників дозволяє зробити серйозний крок на шляху переходу від пізнавальної до прагматичної моделі освіти і сприяє рішенню проблем створення посібників нового покоління, що дають можливість збільшити кількість користувачів, підвищити наочність представлення матеріалу, використовувати електронний посібник тривалий час, звести до мінімуму витрати на пошук і підбір літератури, здійснювати контроль отриманих знань і ін.
Використання електронного посібника в дистанційній освіті
Визначення дистанційної освіти
Дистанційне навчання (ДН) є формою одержання освіти, поряд з очною і заочною, при якій в освітньому процесі використовуються кращі традиційні й інноваційні методи, засоби і форми навчання, засновані на комп'ютерних і телекомунікаційних технологіях.
Електронний посібник Intel® (далі - Е-Посібник) – це програмне забезпечення розроблене компанією Intel у 2010 р., що дозволяє користуватися навчальними матеріалами освітніх програм Intel® на вашому комп’ютері. Навчальні матеріали адаптовано для використання через інтерфейс Е-посібника та для доступу через інтернет. Використовуючи Е-посібник ви зможете легко прокручувати зміст, робити пошук за ключовими словами та термінами, використовувати додаткові матеріали курсу, відкривати інструкції Електронного довідника, передивлятися статті тлумачного словника, робити нотатки і не тільки .
Використання мультимедії, аудіо- і відео-компонентів підвищує наочність представлення матеріалу, а також дає можливість використовувати його людям, що мають різні патології (порушення слуху, зору і т.п.). За рахунок цього можливо різке збільшення кількості користувачів і ефективності використання електронного посібника. Включення перерахованих компонентів в електронний посібник дозволяє перейти від пізнавальної моделі освіти до прагматичного, у якій той, якого навчають, стає активним об'єктом освіти.
Таким чином, використання системного підходу до розробки електронних навчальних посібників дозволяє зробити серйозний крок на шляху переходу від пізнавальної до прагматичної моделі освіти і сприяє рішенню проблем створення посібників нового покоління, що дають можливість збільшити кількість користувачів, підвищити наочність представлення матеріалу, використовувати електронний посібник тривалий час, звести до мінімуму витрати на пошук і підбір літератури, здійснювати контроль отриманих знань і ін.
Використання електронного посібника в дистанційній освіті
Визначення дистанційної освіти
Дистанційне навчання (ДН) є формою одержання освіти, поряд з очною і заочною, при якій в освітньому процесі використовуються кращі традиційні й інноваційні методи, засоби і форми навчання, засновані на комп'ютерних і телекомунікаційних технологіях.
Мультимедійна технологія
Мультиме́діа (лат. Multum + Medium) — комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом все частіше — анімації і відео. Характерна, якщо не визначальна, особливість мультимедійних веб-вузлів і компакт-дисків — гіперпосилання. Поняття, що означає сполучення звукових, текстових і цифрових сигналів, а також нерухомих і рухомих образів. Так, мультимедійна база даних буде вміщувати текстову і образну інформацію, відеокліпи і таблиці, і все це має однаково легкий доступ. Мультимедійна телекомунікаційна послуга дозволяє користувачеві посилати і одержувати будь-яку форму інформації, взаємозамінну за бажанням.
Мультимедіа може бути представлена у вигляді основних складових:
текст, аудіо, зображення, анімація, відео, інтерактивність.КласифікаціяМультимедіа може бути грубо класифікована як лінійна й нелінійна. Аналогом лінійного способу подання може бути кіно. Людина, що переглядає даний документ жодним чином не може вплинути на його зміст. Нелінійний спосіб подання інформації дозволяє людині брати участь у поданні інформації, взаємодіючи якимось чином зі засобом відображення мультимедійних даних. Участь людини в даному процесі також називається «інтерактивністю». Такий спосіб взаємодії людини й комп'ютера найбільш повно представлений у категоріях комп'ютерних ігор. Також, нелінійний спосіб подання даних називається «гіпермедіа».
Як приклад лінійного і нелінійного способу подання інформації, можна розглядати таку ситуацію, як проведення презентації. Якщо презентація була записана на плівку й показується аудиторії, то цей спосіб повідомлення інформації може бути названий лінійним, тому що глядачі не мають можливості впливати на доповідача. У випадку ж живої презентації, аудиторія має можливість задавати доповідачеві питання і взаємодіяти з ним в інший спосіб, що дозволяє доповідачеві відходити від теми презентації, наприклад пояснюючи деякі терміни або більш докладно висвітлюючи спірні частини доповіді. Таким чином, жива презентація може бути представлена, як нелінійний(інтерактивний) спосіб подачі інформації…
Можливості
Мультимедійні презентації можуть бути проведені людиною на сцені, показані через проектор, або ж на іншому локальному пристрої відтворення. Широкомовна трансляція презентації може бути як «живий», так і попередньо записаною. Широкомовна трансляція або запис можуть бути засновані на аналогових або ж електронних технологіях зберігання й передачі інформації. Варто відзначити, що Мультимедіа може бути або завантажена з інтернету на комп'ютер користувача й відтворена будь яким чином, або відтворена за допомогою технологій потокової передачі даних.
Мультимедійні ігри — такі ігри, у яких гравець взаємодіє з віртуальним середовищем, побудованим комп'ютером. Стан віртуального середовища передається гравцеві за допомогою різних способів передачі інформації (аудіальний, візуальний, тактильний). Наразі всі комп'ютерні ігри відносяться до мультімедийних ігор. В такий тип ігор можна грати як в поодинці на локальному комп'ютері або приставці, так і з іншими гравцями через локальну або глобальну мережу.
Різні формати Мультимедіа даних можливо використати для спрощення сприйняття інформації споживачем. Наприклад, надати інформацію не тільки в текстовому виді, але й проілюструвати її звуком або відеокліпом. У такий же спосіб сучасне мистецтво може представити повсякденні речі у новому вигляді.
Лазерне шоу — «живе» Мультимедіа представлення
Різні форми надання інформації уможливлюють інтерактивну взаємодію споживача з інформацією. Онлайн Мультимедіа все більшою мірою стає об'єктно-орієнтованою, дозволяючи споживачеві працювати над інформацією, не маючи специфічних знання. Наприклад, для того, щоб викласти відео на YouTube, від користувача не вимагаються знання техніки редагування відео, кодуванна і стиснення інформації, чи знань про будову web-серверів. Користувач просто вибирає локальний файл і тисячі інших користувачів відеосервісу мають можливість переглянути новий відеоролик.
Історична довідка
В 1965 році термін Мульти-медиа був використаний для опису Exploding Plastic Inevitable — шоу, що сполучило в собі живу рок-музику, кіно, експериментальні світлові ефекти і нетрадиційне мистецтво.Протягом сорока років даний термін отримував різні значення. Наприкінці 1970-х років цей термін позначав презентації, складені із зображень, одержуваних від декількох проекторів, синхронізованих зі звуковою доріжкою. В 1990-х цей термін набув сучасного значення.
Мультимедійний комп'ютер, як правило, оснащено звуковою і відеокартами, звуковими колонками, мікрофоном та високошвидкісним дисководом CD-ROM, DVD-дисководом, відеокамерою тощо. Здебільшого використовується MIDI-сумісна звукова карта. До неї через відповідне рознімне з'єднання можна приєднати електронні музичні інструменти (синтезатор, гітару тощо).
Мультимедійні проектори — сектор комп'ютерного ринку, що бурхливо розвивається. Вони дають змогу проектувати зображення від комп'ютера, відеомагнітофона, телевізора на великі екрани з діагоналлю понад 10 м. їм властива висока роздільна здатність (1024 х 768 точок) та інтенсивний світловий потік (понад 1600 лм), що дає можливість застосовувати їх для презентацій у великих незатінених приміщеннях. Серед їх переваг — портативність і мобільність (маса деяких із них становить 3 кг). Практично всі мультимедійні проектори мають об'єктиви зі змінною фокусною відстанню, завдяки чому розміри зображення можна задавати, не переміщуючи проектора.
Сучасні мультимедійні проектори, основні характеристики яких наведено в табл. 3.2, мають функцію тильного сканування зліва направо і знизу вгору, що дає змогу встановлювати їх із тильного боку екрана і навіть прикріпляти до стелі. При такому положенні проектор не займає багато місця і не заважає огляду. Багато мультимедійних проекторів мають вбудовану аудіосистему (підсилювач потужності та стереосистему) і забезпечують високоякісний звуковий супровід презентації у малих та великих аудиторіях.
Авторські засоби мультимедіа — це засоби (додатки), які мають заздалегідь підготовлені елементи для розроблення інтерактивних мультимедійних програм, їх використання є прискореною формою розроблення інтерактивного мультимедійного проекту, що в кілька разів зменшує вартість робіт. Ці засоби різняться спеціалізацією, можливостями і зручністю освоєння.
Мова сценаріїв. Це об'єктоорієнтована мова програмування, у якій спеціальні оператори визначають взаємодію елементів мультимедіа, розташування активних зон, призначення кнопок тощо. Однак можливість редагування елементів мультимедіа (графічних зображень, відео, звуку) в такій мові є дуже обмеженою. Або її може навіть не бути. В основному мови сценаріїв належать до інтерпретувальних. Тому авторські засоби порівняно з іншими мають низьку швидкодію.
Мультиме́діа (лат. Multum + Medium) — комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом все частіше — анімації і відео. Характерна, якщо не визначальна, особливість мультимедійних веб-вузлів і компакт-дисків — гіперпосилання. Поняття, що означає сполучення звукових, текстових і цифрових сигналів, а також нерухомих і рухомих образів. Так, мультимедійна база даних буде вміщувати текстову і образну інформацію, відеокліпи і таблиці, і все це має однаково легкий доступ. Мультимедійна телекомунікаційна послуга дозволяє користувачеві посилати і одержувати будь-яку форму інформації, взаємозамінну за бажанням.
Мультимедіа може бути представлена у вигляді основних складових:
текст, аудіо, зображення, анімація, відео, інтерактивність.КласифікаціяМультимедіа може бути грубо класифікована як лінійна й нелінійна. Аналогом лінійного способу подання може бути кіно. Людина, що переглядає даний документ жодним чином не може вплинути на його зміст. Нелінійний спосіб подання інформації дозволяє людині брати участь у поданні інформації, взаємодіючи якимось чином зі засобом відображення мультимедійних даних. Участь людини в даному процесі також називається «інтерактивністю». Такий спосіб взаємодії людини й комп'ютера найбільш повно представлений у категоріях комп'ютерних ігор. Також, нелінійний спосіб подання даних називається «гіпермедіа».
Як приклад лінійного і нелінійного способу подання інформації, можна розглядати таку ситуацію, як проведення презентації. Якщо презентація була записана на плівку й показується аудиторії, то цей спосіб повідомлення інформації може бути названий лінійним, тому що глядачі не мають можливості впливати на доповідача. У випадку ж живої презентації, аудиторія має можливість задавати доповідачеві питання і взаємодіяти з ним в інший спосіб, що дозволяє доповідачеві відходити від теми презентації, наприклад пояснюючи деякі терміни або більш докладно висвітлюючи спірні частини доповіді. Таким чином, жива презентація може бути представлена, як нелінійний(інтерактивний) спосіб подачі інформації…
Можливості
Мультимедійні презентації можуть бути проведені людиною на сцені, показані через проектор, або ж на іншому локальному пристрої відтворення. Широкомовна трансляція презентації може бути як «живий», так і попередньо записаною. Широкомовна трансляція або запис можуть бути засновані на аналогових або ж електронних технологіях зберігання й передачі інформації. Варто відзначити, що Мультимедіа може бути або завантажена з інтернету на комп'ютер користувача й відтворена будь яким чином, або відтворена за допомогою технологій потокової передачі даних.
Мультимедійні ігри — такі ігри, у яких гравець взаємодіє з віртуальним середовищем, побудованим комп'ютером. Стан віртуального середовища передається гравцеві за допомогою різних способів передачі інформації (аудіальний, візуальний, тактильний). Наразі всі комп'ютерні ігри відносяться до мультімедийних ігор. В такий тип ігор можна грати як в поодинці на локальному комп'ютері або приставці, так і з іншими гравцями через локальну або глобальну мережу.
Різні формати Мультимедіа даних можливо використати для спрощення сприйняття інформації споживачем. Наприклад, надати інформацію не тільки в текстовому виді, але й проілюструвати її звуком або відеокліпом. У такий же спосіб сучасне мистецтво може представити повсякденні речі у новому вигляді.
Лазерне шоу — «живе» Мультимедіа представлення
Історична довідка
В 1965 році термін Мульти-медиа був використаний для опису Exploding Plastic Inevitable — шоу, що сполучило в собі живу рок-музику, кіно, експериментальні світлові ефекти і нетрадиційне мистецтво.Протягом сорока років даний термін отримував різні значення. Наприкінці 1970-х років цей термін позначав презентації, складені із зображень, одержуваних від декількох проекторів, синхронізованих зі звуковою доріжкою. В 1990-х цей термін набув сучасного значення.
Мультимедійний комп'ютер, як правило, оснащено звуковою і відеокартами, звуковими колонками, мікрофоном та високошвидкісним дисководом CD-ROM, DVD-дисководом, відеокамерою тощо. Здебільшого використовується MIDI-сумісна звукова карта. До неї через відповідне рознімне з'єднання можна приєднати електронні музичні інструменти (синтезатор, гітару тощо).
Мультимедійні проектори — сектор комп'ютерного ринку, що бурхливо розвивається. Вони дають змогу проектувати зображення від комп'ютера, відеомагнітофона, телевізора на великі екрани з діагоналлю понад 10 м. їм властива висока роздільна здатність (1024 х 768 точок) та інтенсивний світловий потік (понад 1600 лм), що дає можливість застосовувати їх для презентацій у великих незатінених приміщеннях. Серед їх переваг — портативність і мобільність (маса деяких із них становить 3 кг). Практично всі мультимедійні проектори мають об'єктиви зі змінною фокусною відстанню, завдяки чому розміри зображення можна задавати, не переміщуючи проектора.
Сучасні мультимедійні проектори, основні характеристики яких наведено в табл. 3.2, мають функцію тильного сканування зліва направо і знизу вгору, що дає змогу встановлювати їх із тильного боку екрана і навіть прикріпляти до стелі. При такому положенні проектор не займає багато місця і не заважає огляду. Багато мультимедійних проекторів мають вбудовану аудіосистему (підсилювач потужності та стереосистему) і забезпечують високоякісний звуковий супровід презентації у малих та великих аудиторіях.
Авторські засоби мультимедіа — це засоби (додатки), які мають заздалегідь підготовлені елементи для розроблення інтерактивних мультимедійних програм, їх використання є прискореною формою розроблення інтерактивного мультимедійного проекту, що в кілька разів зменшує вартість робіт. Ці засоби різняться спеціалізацією, можливостями і зручністю освоєння.
Мова сценаріїв. Це об'єктоорієнтована мова програмування, у якій спеціальні оператори визначають взаємодію елементів мультимедіа, розташування активних зон, призначення кнопок тощо. Однак можливість редагування елементів мультимедіа (графічних зображень, відео, звуку) в такій мові є дуже обмеженою. Або її може навіть не бути. В основному мови сценаріїв належать до інтерпретувальних. Тому авторські засоби порівняно з іншими мають низьку швидкодію.
вторник, 2 апреля 2013 г.
Безпровідний графічний планшет
Графічний планшет – це пристрій вводу даних , що дозволяє малювати зображення , на комп'ютері , подібно до того, як малюють зображення з олівцем і пером на папері.
Графічний планшет складається з планшета (основи) на якій користувач може "намалювати" або обмальовувати зображення, використовуючи стилус як інструмент малювання. В більшості планшетів зображення не з'являються на самому планшеті, а відображається на моніторі комп'ютера. Професійні планшети як наприклад CINTIQ являють собою монітор на котрому можна малювати за допомогою стилуса.
Принцип дії базується на фіксації місцезнаходження пера за допомогою вбудованої у планшет сітки провідників (крок сітки – 3-6 мм). Перо передає сигнал, який приймають провідники, перетворюють його у цифровий код і передають до комп’ютера. Тут враховується місцезнаходження, нахил та сила натиснення пера. Зображення відразу промальовується і на моніторі.
Графічний планшет – це пристрій вводу даних , що дозволяє малювати зображення , на комп'ютері , подібно до того, як малюють зображення з олівцем і пером на папері.
Принцип дії базується на фіксації місцезнаходження пера за допомогою вбудованої у планшет сітки провідників (крок сітки – 3-6 мм). Перо передає сигнал, який приймають провідники, перетворюють його у цифровий код і передають до комп’ютера. Тут враховується місцезнаходження, нахил та сила натиснення пера. Зображення відразу промальовується і на моніторі.
Планше́тний комп'ю́тер
Планше́тний комп'ю́тер (планшетний персональний комп'ютер, англ. tablet РС) — клас ноутбуків, обладнаних планшетним пристроєм рукописного введення, об'єднаним з екраном. Планшетний комп'ютер дозволяє працювати за допомогою спеціального пера, стилуса, або пальців, без використання клавіатури і миші.
Користувач може вводити текст, використовуючи вбудовану програму розпізнавання рукописного введення, екранну (віртуальну) клавіатуру, розпізнавання мови, або звичайну клавіатуру (якщо вона є у складі пристрою).
Більшість планшетних ПК працюють під керуванням операційної системи Windows XP Tablet РС Edition. Планшетні ПК з'явилися в широкому продажі після виходу цієї редакції, восени 2002 року. До цього пристрої цього типу використовувалися у вужчих ринках — на виробництві, в медицині і держустановах. Існують і планшетники під керуванням різних варіантів GNU/Linux.
Конструктивно планшетні комп'ютери діляться на дві великі категорії: перша — власне планшети, тобто корпуси невеликої товщини, в які вмонтовані сенсорні дисплеї; друга — клавіатурні планшетники або «трансформери», що є повноцінними клавіатурними ноутбуками, в яких дисплей може повертатися і закривати собою клавіатуру.
Власне планшети набагато легші за комп'ютери другої категорії, і таким чином розраховані на постійне носіння в одній руці і рукописне введення даних. «Трансформери» — важчі вироби, проте до їх безперечних переваг належить можливість роботи як в «планшетному» режимі, так і в режимі звичайного ноутбука, хоча до планшетів (зокрема iPad) теж можна підключити переносну клавіатуру.
iPad — перший планшетний комп'ютер який завоював велику популярність
Планше́тний комп'ю́тер (планшетний персональний комп'ютер, англ. tablet РС) — клас ноутбуків, обладнаних планшетним пристроєм рукописного введення, об'єднаним з екраном. Планшетний комп'ютер дозволяє працювати за допомогою спеціального пера, стилуса, або пальців, без використання клавіатури і миші.
Користувач може вводити текст, використовуючи вбудовану програму розпізнавання рукописного введення, екранну (віртуальну) клавіатуру, розпізнавання мови, або звичайну клавіатуру (якщо вона є у складі пристрою).
Більшість планшетних ПК працюють під керуванням операційної системи Windows XP Tablet РС Edition. Планшетні ПК з'явилися в широкому продажі після виходу цієї редакції, восени 2002 року. До цього пристрої цього типу використовувалися у вужчих ринках — на виробництві, в медицині і держустановах. Існують і планшетники під керуванням різних варіантів GNU/Linux.
Конструктивно планшетні комп'ютери діляться на дві великі категорії: перша — власне планшети, тобто корпуси невеликої товщини, в які вмонтовані сенсорні дисплеї; друга — клавіатурні планшетники або «трансформери», що є повноцінними клавіатурними ноутбуками, в яких дисплей може повертатися і закривати собою клавіатуру.
Власне планшети набагато легші за комп'ютери другої категорії, і таким чином розраховані на постійне носіння в одній руці і рукописне введення даних. «Трансформери» — важчі вироби, проте до їх безперечних переваг належить можливість роботи як в «планшетному» режимі, так і в режимі звичайного ноутбука, хоча до планшетів (зокрема iPad) теж можна підключити переносну клавіатуру.
iPad — перший планшетний комп'ютер який завоював велику популярність
Подписаться на:
Сообщения (Atom)